Володимир Сердюк ВАЛЕНТИН ПЕТРОВИЧ (П’єса на одну дію.) Дійові особи: СОЛДАТ – будь-якої статі, будь-якого віку. СТАРИЙ – дорослий чоловік/жінка. Сценографія: Сцена затемнена. Яскраво освітлено лише сміттєвий бак під вуличним ліхтарем. (Гарне місце для логотипів спонсорів.) ДІЯ ПЕРША. ЯВА ПЕРША. Солдат з поліетиленовим пакетом підходить до сміттєвого баку. Заглядає в бак. ІСТОРІЯ ПРО ПОВАГУ. СОЛДАТ. […]
ЧИ Я ЗАСТАРИЙ ДЛЯ ВІЙНИ? Володимир Сердюк П’єса Тепер я розумію, що таке ейджизм. СЕРЖАНТ: Наступний!!! Я: … … … СЕРЖАНТ: Пане..? Я: Що?!! СЕРЖАНТ: Ви наступний. Я: А, так… Ви ж тут записуєте ветеранів до війська? СЕРЖАНТ: Так, пане. Ваше військове звання? Я: Старший сержант. СЕРЖАНТ: Військова спеціальність? Я: ПВО. СЕРЖАНТ: Що..? Я: Протиповітряна […]
GAMARJOBA One-Person Play by Volodymyr Serdiuk Characters: An aged man. Scenography: A part of a bar, chair, and table. ACT ONE. SCENE ONE (Man addresses a barwoman standing in dark behind the bar.) … Hello! It smells like coffee here! Do you still […]
НА ПЕРЕПРАВІ ЧЕРЕЗ РІКУ KAЛЬМІУС П’єса Володимира Сердюка ДІЙОВІ ОСОБИ: Двоє чоловіків у одностроях, один – Український Вояк, інший – Морський Капітан Двоє чоловіків(жінок) у давньогрецьких тогах Двоє медиків – лікар(ка) і медична сестра(брат) (Усіх героїв можуть грати ті самі двоє акторів, перевдягаючись у різне вбрання.) СЦЕНОГРАФІЯ: Сцена порожня і ледь […]
A CROSSING AT THE RIVER KALMIUS A play by Volodymyr Serdiuk Edited by John Freedman CHARACTERS: Two men in uniform, one a Ukrainian Soldier the other a Marine Captain Two men in white togas Two persons – a Doctor and a Nurse (All may be the same two Actors dressed in different costumes.) […]
РІВЕНЬ ТИСКУ, ЧАСТОТА ПУЛЬСУ П’єса Володимира Сердюка Дійові особи: ВІН – непричесаний драматург. ВОНА – дизайнерка, красуня у сонцезахисних окулярах, у коротенькій майці та спортивних штанях. Обидві кисті її рук забинтовано. Місце дії: Київ, Україна, вітальня міської квартири, з комп’ютером, диваном і телевізором, яка одночасно слугує місцем відпочинку і місцем праці […]
ШТИК Драматичний монолог Я батько. І я копаю картоплю. Жінка заслала. Каже – треба ж чимось твого проглота годувати. Он, сидить у садку – вавакає. А я тут. Копаю. Жарко як в чорта, а я копаю. Вивертаю картоплю нагору, розбиваю грудки, а вже жінка тоді з відрами збирає, дрібну до дрібної, велику до великої, […]