ДРАМАТУРГІЯ-5
Олександр Куманський
за участі Юрія Гайдукова
(Продовження.)
Саньок з Юрцем ідуть по коридору психлікарні, це видно по контингенту в коридорі: персонажі в піжамах, без ознак інтелекту; санітари проводять когось у гамівній сорочці…
Хлопці зупиняються біля дверей з табличкою “БУХГАЛТЕРІЯ”.
САНЬОК: Якщо й сьогодні з грошима продвинуть, я не витримаю.
ЮРЕЦЬ: Можеш на мене теж розраховувати.
Заходять. За столом сидить ГОЛОВЛІКАР, 80, архетип.
ГОЛОВЛІКАР: О! Творці! Радий бачити!
САНЬОК: А ми ще не знаємо.
ЮРЕЦЬ: Чого це головлікар місце головбуха займає?
ГОЛОВЛІКАР: Він у фінвідділі гроші вибиває, а сказати вам, що знову марно прийшли, хтось повинен. Я ж просив вас телефонувати.
САНЬОК: Скільки можна?!
ЮРЕЦЬ: Скоро виговоримо більше, ніж ви нам винні за сценарій.
ГОЛОВЛІКАР: Нам обіцяють – ми вам обіцяємо. Вони нас дурять, а я вам правду кажу. Невже це так важко зрозуміти?
САНЬОК: Нам скоро їсти не буде за що, а ви продовжуєте байками годувати.
ГОЛОВЛІКАР: Скажу вам відверто: нам легше вас госпіталізувати й годувати, ніж щораз пояснювати, що ми фінансуємося з бюджету.
ЮРЕЦЬ: Знаємо ми ваше меню! Ложка цикладолу, сто грам сірки. І не булькати.
САНЬОК: Ми цього так не залишимо!
ГОЛОВЛІКАР: Шановні митці! Мене сам Сталін з восьмої обіцяв до стінки поставити. Його сусіда Янукович погрожував жопу на німецький хрест порвати. Я вже давно нічого не боюсь. Грошей нема!
САНЬОК: Коли будуть?
ГОЛОВЛІКАР: Сам зацікавлений. Ідіть у суд. Більше нічого не можу порадити.
Натискає кнопку під столом. Заходять двоє кремезних ОХОРОНЦІВ, 25-30.
ГОЛОВЛІКАР: Через чорний хід вас проведуть.
ЮРЕЦЬ: Ми через двір хочемо.
САНЬОК: З Пушкіним привітаємось.
У супроводі Охоронців виходять у коридор.
САНЬОК (до Охоронців): Гроші треба от так! Якщо я не куплю малій чобітки й не заплачу аліменти – хоч по мінімуму, вона мене до дочки не підпустить.
ОХОРОНЕЦЬ-1: Та ми всі тут без зарплати сидимо.
ЮРЕЦЬ: А мені бухати скоро буде ні за що.
ОХОРОНЕЦЬ-2: Ото шо з передач дурікам додому візьмемо, то й наше.
САНЬОК (до Юрця): Ти мені кінчай! Ми ж домовилися – ніякого бухла! Тебе ж потім не зупиниш.
ЮРЕЦЬ: Та жартую я, жартую… Сам знаєш, у якому стані мама.
САНЬОК: Вихід один. Треба форсувати продаж сценарію.
ЮРЕЦЬ: Підемо по сотому колу.
