сергій коцун
БОГ ТОРГУЄ ХОТ-ДОГАМИ В КІОСКУ НА БАТЕРСІ БРІДЖ, АБО ЩЕ ДЕСЬ
(одноактна п’єса).
ДІЙОВІ ОСОБИ:
ЕЛ — власник кіоску з їжею на винос, чоловік сорока років, з відсутніми центральними різцями.
САЙМОН — помічник або помічниця Ела, худорлявий, жилястий, коротко стрижений андрогін з кривим носом (слід травми) і збитими кулаками. Виконує брудну роботу за боса.
СЕР ГЕНРІ — облисілий, елегантний, повний чоловік 45 років. Одягнений: біла сорочка з запонками, штани, туфлі, годинник, окуляри… Усі речі свідчать про статус власника. Голос м’який, майже батьківський.
ГОЛОС МУЧЕНИКА.
МАМА — 26 років.
ХЛОПЧИК — 8 років.
МІЗ ТІФФАНІ — 70 років.
МЕНТАЛЬНИЙ КОУЧ — 27 років.
ЖЕБРАК — близько 50 років, виглядає значно старшим.
МІСЦЕ ДІЇ:
Безлюдна набережна. Невеликий, з облупленою зеленою або чорною фарбою і ледь помітною назвою «Гурме-гриль», кіоск громадського харчування без столів і стільців. Асортимент з п’яти-шести позицій написаний крейдою на дошці. Всередині кіоску, над робочою поверхнею, на стіні висить пластиковий годинник. Перед кіоском — вело-доріжка.
ЧАС ДІЇ:
Ранок. Чути спів птахів.
СЦЕНА I
На годиннику — 08:00.
САЙМОН
Господи, Гос-по-ди!
ЕЛ
Не вимовляй імені Господа Бога твого марно.
САЙМОН
Ну, чому ти вирішив стати продавцем сосисок, та ще й тут? Місце тут не жваве, багато не наторгуєш.
ЕЛ
Де хочу — там і стою. Я необмежений ні в чому. Можу бути, де мені заманеться і ким завгодно: хоч сином тесляра, хоч вогняним стовпом, хоч голосом безликим. Я Альфа та Омега. Перший і останній. Десь посередині між цим, крім усього іншого, я бажаю бути сухоребрим собакою, п’яницею в коробці під мостом, ворогом, солдатом, малюком, королем і продавцем сосисок.
САЙМОН
Та я не проти, на все воля твоя, але можна ж торгувати сосисками на Лестер-сквер або Оксфорд-стріт. У крайньому разі є ще Саут-Бенк.
ЕЛ
Саймон, тобі мало роботи? Де мені ще бути, якщо не тут? Прекрасне місце. Ти ж знаєш, відвідуваність храмів знизилася, недільні збори давно не покривають утримання церков. Парафії змушені відкривати в них лофти, офіси, арт-центри і кафе. Тепер у нас замість конфірмацій і євхаристій — стендапи, латте макіато і вай-фай. І чим тобі тут погано? Річка. Парк. Треба ж нам десь бути.
(Чути звук автівки, що під’їжджає.)
СЕР ГЕНРІ
Чекай тут. Я швидко.
(Мотор стихає. З’являється Сер Генрі, неспішно прямує до кіоску).
СЕР ГЕНРІ
Привіт, Еле.
ЕЛ
Доброго ранку, сер Генрі.
СЕР ГЕНРІ
Працюєте?
ЕЛ
Ні, дивимося, як життя проходить… переважно повз.
СЕР ГЕНРІ
Смішно. У цю пору тут тільки ваш гриль відкритий. (Озирається.) Тут добре. Ти щаслива людина, Ел.
ЕЛ
Я знаю. Вам як завжди?
СЕР ГЕНРІ
Так, у цьому питанні я дотримуюся консервативних поглядів.
ЕЛ
(до Саймона)
Звичайний з гірчицею, без кетчупу.
(Сер Генрі дістає з гаманця десятифунтову банкноту, простягає Елу).
ЕЛ
Дякую, сер. (Ритуально, для годиться цілує купюру, кладе її під касу.) На вдачу — ви наш перший клієнт сьогодні. Дасть Бог, день пройде не марно… Бажаєте чек?
(Сер Генрі відмахується рукою, мовляв, не кажи дурниць).
СЕР ГЕНРІ
У тебе з’явився помічник?
ЕЛ
Племінник. Взяв на поруки, знаєте, зі схвалення наглядових органів в рамках, так би мовити, плану перевиховання і реабілітації.
СЕР ГЕНРІ
(до Саймона)
Як тебе звати?
САЙМОН
(перевертаючи щипцями розрізану булочку на грилі)
Саймон, сер!
СЕР ГЕНРІ
Що ти накоїв, Саймоне?
ЕЛ
(не дає відповісти «племіннику»)
Розпивав горілку (Вказує рукою за спину.) в парку, лаявся, мав при затриманні канабіс…
САЙМОН
Там було взагалі нічого, виключно для себе.
ЕЛ
І вчинив бійку з джентльменами.
СЕР ГЕНРІ
(до Саймона)
Та ви, юначе, справжній злочинець! Лиходій! (До Ела.) Якщо потрібна допомога (киває на Саймона) — звертайся. Тільки не тягни довго з тим.
ЕЛ
Дякую, сер. (Простягаючи монети.) Ваша решта.
(Саймон у розрізану булочку кладе сосиску, додає гірчицю, смажену цибулю, нарізаний маринований огірок. Господар і клієнт мовчки дивляться, як він працює. Готовий хот-дог укладає в паперовий пакувальний куточок і подає його покупцеві).
СЕР ГЕНРІ
Гарного дня!
ЕЛ
І вам. Бережіть себе.
(Ел і Саймон, висунувшись у вікно видачі, проводжають поглядом сера Генрі. Чутно, як заводиться двигун автомобіля і машина від’їжджає).
САЙМОН
Чого це він про допомогу казав?
ЕЛ
Тобі краще не знати. На ньому стільки крові, що його дітям і дітям його дітей вистачить.
САЙМОН
(з недовірою)
Щось він не схожий на мафіозі. Невже наркобарон?
ЕЛ
Вони вуличні хулігани поруч з ним. Тут зовсім інший масштаб. Сер Генрі у нас щедрий благодійник, опікун поетів і поважний маніакальний філокартист.
САЙМОН
У якому сенсі? (Млосно закочує очі та грайливо погойдує стегнами.)
ЕЛ
Колекціонує листівки.
САЙМОН
А-а-а… А навіщо?
ЕЛ
Особисто Сер Генрі, звичайно, не бруднить руки. Він лише консультує та дає рекомендації. Як саботувати реформи в нерозвинених країнах, як спекуляціями знецінити національні валюти, а через кредити втягнути умовні Базангу або Селебо до боргової кабали, заради дешевої робочої сили й вигідних торгівельних угод. За таке можна порадити й війну розпочати — локальну, десь якомога далі, аби не турбувати біржі. Ти гадаєш, це він собі хот-дог купив? Це він взяв для свого ретривера. Люблячий, відповідальний, сильний світу цього. Корисна для світового порядку людина… Ну, чого вуха розвісив? Цибулю ріж.
(Затемнення).
СЦЕНА II
На годиннику скількись годин. Більше, ніж було в попередній сцені. Ел і Саймон мовчки, нерухомо дивляться в смартфони. Довго. Чути щебет птахів, шум автомобілів, що проїжджають повз. Саймон колупається в носі, витягує шмарклю, вивчає її та витирає собі об фартуха.
ГОЛОС МУЧЕНИКА
Я думаю… Я думаю постійно.
САЙМОН
Що це?
ЕЛ
Та ось, знайшов канал Мученика, який мордує себе самоаналізом. Вважає за необхідне сповіщати про це світ. Надзвичайно цікаво, не гірше за Томаса Харді. Ось послухай.
(Збільшує гучність звуку на смартфоні).
ГОЛОС МУЧЕНИКА
Я думаю… Я думаю постійно, ніби мої думки — це нескінченна низка варіацій дзеркальних візерунків у калейдоскопі, де кожна нова думка — лише черговий колаж із попередніх. Вважаю, саме в цьому і полягає моя помилка. Я не здатний вчасно зупинитися, не вмію відпустити, без зупинки прокручую знову і знову події, відтінки, можливі значення, слова, або їх відсутність, намагаючись вихопити з них хоч крихту сенсу.
САЙМОН
Чим тільки люди не займаються.
ГОЛОС МУЧЕНИКА
І ось, сім днів ретельного спостереження. Сім днів моїх спроб відшукати у власній плоті хоч найменший натяк на життя. Колір, текстура, щільність — кожна деталь немов послання про стан моєї внутрішньої порожнечі. Екскременти — більше, ніж фізіологія, це дзеркало розуму.
САЙМОН
Оце так! У мене немає слів!
ЕЛ
Я ж казав. Заслуговує на увагу.
ГОЛОС МУЧЕНИКА
Вони єдине свідчення мого існування. Цілком можливо, що їх вивчення — моя остання розмова з реальністю.
САЙМОН
Вражає!
ГОЛОС МУЧЕНИКА
Мої фекалії свідчать голосніше за будь-які слова. Їх колір кричущий! Неприпустимий! І густота… Вона практично відсутня. Слід визнати — я хворий. Хворий невиліковною, невідомою хворобою, яка оповила мою особистість і повільно пожирає мене зсередини.
САЙМОН
Вражає!
ГОЛОС МУЧЕНИКА
Вона змушує мене бути жертвою, щоб таким чином знайти хоч якусь значущість…
САЙМОН
Надійшли мені посилання на ці подкасти.
ЕЛ
Куди?
САЙМОН
На пошту.
ЕЛ
Тримай.
САЙМОН
Скільки у нього підписників?
ЕЛ
Один.
(Затемнення).
СЦЕНА III
На годиннику скількись годин. Більше, ніж було в попередній сцені. Ел і Саймон мовчки спостерігають за сценою, що розігрується перед ними. Ел спирається ліктями на прилавок. Саймон стоїть, схрестивши руки на грудях. Біля кіоску хлопчик із самокатом і його мама з важкими пакетами з продуктової крамниці.
ХЛОПЧИК
Мамо, можна мені хот-дог?
МАМА
Ні!
ХЛОПЧИК
Ну, будь ласка?
МАМА
Ні. Ми домовилися, що поснідаємо вдома. Навіщо я це все купила?
ХЛОПЧИК
Один на двох…
МАМА
Це шкідливо. Ти знаєш, з чого роблять ці сосиски?
(Шепоче щось на вухо синові. Хлопчик злякано дивиться на Ела, потім на Саймона. Ел і Саймон ствердно кивають — мовляв, так воно і є, хлопче.)
МАМА
Ходімо, вдома у нас гарячі тости з полуничним джемом і молоко. Можу зробити тобі чай. Якщо хочеш.
ХЛОПЧИК
Я хочу хот-дог.
МАМА
Знаєш, любий, життя не справедливе. Іноді доводиться вибирати між тим, що хочеш, і тим, що потрібно. Я теж багато чого хочу. Хочу, щоб твій батько хоча б іноді згадував про тебе. Хоч раз на місяць. Хочу, щоб ти ходив до нормальної школи для хлопчиків і не боявся, що тебе однокласники зіштовхнуть зі сходів. Хочу не вставати вранці затемно і не бігти на автобус, не тягати за собою цей запах дешевого лавандового мийного засобу і лікарняних коридорів. Думаєш, мені приємно вибирати між хот-догом і кедами? (Пауза.) Тобі потрібне нове взуття, з цього ти виріс. (Пауза.) Ти уявляєш, як даються мені ці гроші? (Пауза.) Я не скаржуся. Просто кажу. Щоб ти зрозумів.
ХЛОПЧИК
(з образою)
Взагалі-то ти сама все зіпсувала! Тато сказав, ти дістала його. Вічно була всім незадоволена. Все тобі не так! Ось він і пішов! Йому набридло! (Задихаючись від образи.) І ніхто тебе не змушує мити ці паршиві вбиральні. Могла б нормальну роботу знайти! Як у всіх. Коли я виросту, я стану прем’єр-міністром і буду жити в красивому, великому будинку, а не в жалюгідній дірі. І твої ганебні кеди мені не потрібні…
(Мама кладе пакети на землю і дає ляпаса синові. Хлопчик плаче. Саймон морщиться).
МАМА
(тихо, з помітною суворістю)
Замовкни. Коли станеш прем’єр-міністром, будеш сам купувати і їсти хот-доги хоч кожен день, а зараз — марш додому.
(Хлопчик, ридаючи, їде на самокаті по велосипедній доріжці. Мама підіймає пакети і йде за ним).
САЙМОН
(до Ела)
Це ж фізичне насильство.
ЕЛ
Це виховання. Хто шкодує різки своєї, той ненавидить сина свого. І знаєш, ось побачиш, цей хлопець одного разу стане прем’єр-міністром.
САЙМОН
Серйозно?
ЕЛ
Ну, або наркозалежним.
(Затемнення).
СЦЕНА IV
На годиннику скількись годин. Більше, ніж було в попередній сцені. З’являється Міз Тіффані.
ЕЛ
Доброго ранку, Міс Тіффані.
МІЗ ТІФФАНІ
Міз-з-з.
ЕЛ
Вибачте. Міз Тіффані. Радий вас бачити. Як ви?
МІЗ ТІФФАНІ
Все, як завжди. За минулий тиждень, на щастя, нічого не змінилося. А у вас?
ЕЛ
Не так погано, як могло б бути. Що бажаєте сьогодні? Не хочете спробувати веганську сосиску?
МІЗ ТИФФАНІ
О, Господи, яке збочення. Навіщо ці імітації? Я, знаєте, зі старої школи. Навіщо видавати щось за те, чим воно не є? Це як силіконові цицьки. Яка огида. Ніколи цього не розуміла. Якщо бажаєш сої — їж! Ну серйозно. Мені з яловичою сосискою. Французький хот-дог.
(Ел киває Саймону, той починає готувати).
ЕЛ
Щось із напоїв?
МІЗ ТІФФАНІ
Содову.
ЕЛ
(рахує)
З вас сім п’ятдесят.
ТІФФАНІ
(шукаючи в сумочці гаманець)
Колись за такі гроші можна було купити продуктів на цілий тиждень, або повечеряти з товаришкою в ресторані. А тепер — одна сосиска.
САЙМОН
(до Тіффані)
Майонез?
ТІФФАНІ
Що?
САЙМОН
Майонез додати?
ТІФФАНІ
(розплачується карткою)
Ну додайте хоч майонез.
ЕЛ
(до Тіфані)
Чек бажаєте?
(Тіфані заперечливо хитає головою).
ЕЛ
Як просуваються ваші справи?
ТІФАНІ
На щастя — ніяк. Мені немає куди поспішати. Мій час минув. Знаєш, кіно тепер зовсім не те, що було раніше. Я не кажу, що воно гірше чи краще — просто інше. У мій час знімали на плівку, і кожна секунда коштувала чималих грошей, тому всі рухи продумувалися заздалегідь. А тепер нескінченні дублі, години відзнятого матеріалу, а все виглядає однаково вульгарно, як твої веганські сосиски. У 70-х це було справжнє мистецтво. Ми репетирували, у нас були нетривіальні сюжети, діалоги, а не ось це: «Ти точно хочеш?». Тепер одна фетишистська, дилетантська імпровізація з акробатичними номерами. Відеомагнітофони спотворили індустрію. У 80-х, по суті, вони поховали епоху серйозних, дорогих виробництв.
САЙМОН
(простягаючи хот-дог)
Будь ласка, мадам.
МІЗ ТІФФАНІ
Дякую.
ЕЛ і САЙМОН
Приємного дня.
(Тіффані махає на прощання рукою, йде).
САЙМОН
Хто це?
ЕЛ
Жива легенда. Справжня ікона жанру. На її творчості виросло не одне покоління. У сімдесятих знімалася в кіно для дорослих. Золотий час порноіндустрії. Порношик!
САЙМОН
Отакої! А бодай тебе…
ЕЛ
(сердито)
Не лайся тут.
(Саймон закриває рот жестом «блискавка», потім «замочок» і викидає невидимий ключ на вулицю у вікно видачі).
ЕЛ
Фільми з її участю йшли в прокаті з феєричним успіхом, навіть у богемних колах вважалися обов’язковими для перегляду. Свого часу вони були частиною культурного коду.
САЙМОН
(виглядаючи у вікно видачі)
А зараз чим займається?
ЕЛ
Років двадцять як пише мемуари.
САЙМОН
Напевно їй є що розповісти. Цікаво було б ознайомитися.
ЕЛ
Неопубліковані спогади, Саймон, коштують набагато дорожче і приносять стабільний дохід.
САЙМОН
Чимось ми з вами, Бос, не тим займаємося.
ЕЛ
Вона після кіно пішла в ескорт. Люксовий! Її колишні клієнти — зараз відомі, шановані сімейні люди, зразкові батьки. Сам розумієш, не в їхніх інтересах, аби пороки юності раптово спливли. Мовчання дорого коштує. Анонімні покровителі через третіх осіб орендують їй тут недалечко кондомініум. Знову ж таки, надали невелику щомісячну допомогу літній актрисі… Хитра рептилія, знає, чого можна чекати від ревнителів традиційних цінностей. Цю її квартиру в Челсі неодноразово обносили. Забирали все: ноутбук, зовнішні диски, флешки… Не знайшли ніякого компромату. Заспокоїлися. Вирішили, що старенька порно-дива блефує. А у неї карта пам’яті на тумбочці коло ліжка в силіконовому, телескопічному фалоімітаторі захована в батарейці. Всіх, всіх своїх дволиких покровителів ця блудниця тримає міцно за відповідне місце.
САЙМОН
Так можуть і того… (Різко проводить великим пальцем собі по горлу).
ЕЛ
Не можуть. В їх ситуації краще вже бути жертвою шантажу. Хто без гріха? Та й Тіффані не божевільна, свою міру знає.
(Затемнення).
СЦЕНА V
На годиннику скількись годин. Більше, ніж було в попередній сцені. До кіоску підходить Ментальний Коуч.
МЕНТАЛЬНИЙ КОУЧ
Усвідомте свою поточну реальність.
ЕЛ
Пардон?
МЕНТАЛЬНИЙ КОУЧ
Хвилинку. (Доторкається пальцем до бездротового навушника.) Що у вас є?
(Ел вказує долонею на написане крейдою меню).
МЕНТАЛЬНИЙ КОУЧ
(швидко ознайомившись з асортиментом)
Будь ласка, комбо: чиказький з цибулевими кільцями та воду без газу. Дякую.
(Відходить убік. Торкається навушника. Повертається до консультації).
МЕНТАЛЬНИЙ КОУЧ
Отже, що вам потрібно зробити прямо зараз? Чітко визначить мету. Чого ви хочете? Чого заслуговуєте? Без ясності бажання не матеріалізуються.
САЙМОН
(починаючи готувати, до Ела)
Тепер і не розбереш, псих чи розмовляє телефоном.
ЕЛ
(до Коуча)
Сер! Готівкою чи карткою?
(Коуч повертається, розраховується карткою).
МЕНТАЛЬНИЙ КОУЧ
Ви гідні щасливого життя — просто тому, що ви є.
(Ел і Саймон переглядаються).
ЕЛ
(до Коуча) Чек?
МЕНТАЛЬНИЙ КОУЧ
(до Ела)
Так, будь ласка. (Продовжує консультацію.) Що вас стримує? Страх? Сумніви? Все починається з ваших думок. Щастя — ваш внутрішній вибір. Якщо ви визнаєте тут і зараз своє право на радість і припините відкладати його на потім, то почнете помічати світло в найпростіших речах.
(Ел простягає чек. Коуч дивиться на нього. Згинає чек навпіл і кладе в гаманець. Ел панірує цибульні кільця та обсмажує їх у фритюрниці. Самої дії не видно, але чутно характерні звуки).
МЕНТАЛЬНИЙ КОУЧ
У нас закладено право на радість, успіх і повноцінне життя. Ми народжені для щастя! Ви гідні здоров’я, багатства і внутрішньої гармонії. Чому ж тоді ви дозволяєте сумнівам керувати своїм життям?
(Коуч стоїть обличчям до залу і не бачить, що відбувається у нього за спиною. Ел з помічником, не відриваючись від роботи, розігрують без слів пантоміму, зображуючи жестами і мімікою щось на кшталт: «І справді, якого?»).
МЕНТАЛЬНИЙ КОУЧ
А все тому, що ви не вірите у своє право бути щасливими!
(Ел із Саймоном мовчки: «А-а-а… Ось воно що»).
МЕНТАЛЬНИЙ КОУЧ
Повірте — Бог хоче, щоб ви були щасливими.
(Саймон до Ела, зображує: «Поясни?» Ел показує: «Що ти від мене хочеш, он у нього питай»).
САЙМОН
Сер, ваше комбо.
(Подає у вікно видачі прямокутний паперовий лоток із замовленням).
МЕНТАЛЬНИЙ КОУЧ
(бере лоток, віддаляючись, з’їдає цибульне кільце)
Все, що вам потрібно, вже всередині вас. Відпустіть обмежувальні, нав’язані вам чужі сценарії. Дозвольте собі жити не з почуття обов’язку, а з почуття внутрішньої свободи. Ви не зобов’язані заслуговувати радість — ви її джерело.
ЕЛ
(проводжаючи Коуча поглядом)
Пастир.
(Затемнення).
СЦЕНА VI
На годиннику скількись годин. Більше, ніж було в попередній сцені. З’являється Жебрак. Жебрак штовхає перед собою візок із супермаркету, навантажений ганчір’ям, пластиковими пляшками і мішками. Жебрак зупиняється біля кіоску, дивиться на Ела.
ЖЕБРАК
(до Ела)
Я знаю, хто ти. (Пауза.) А хто то з тобою? (Дивиться примружившись на Саймона.) Невже? Сам архангел Самаель!
САЙМОН
(до Ела)
Не знаєш, про що він?
ЕЛ
Поняття не маю. Хворий, напевно.
САЙМОН
Люб’язний, ви помилилися.
ЖЕБРАК
Ні-і-і… Я не помилився. Я спав цієї ночі тут недалеко на лавці в парку і почув голос. Він сказав мені: «Сьогодні ж постанеш перед Богом і Суддею». Голос був такий, ніби хтось стояв поруч. Я підхопився і нікого не побачив.
САЙМОН
Ви плутаєте нас з кимось, чи, можливо, у вас делірій.
ЖЕБРАК
Ви маєте інакший вигляд. У тебе перебитий ніс, а у тебе немає зубів, але я знаю, хто ви насправді.
САЙМОН
Іди, блаженний. Ти відлякуєш нам клієнтів.
ЖЕБРАК
(озираючись)
Щось я тут більше крім себе нікого не бачу. Де всі? (До Ела.) Боже мій! Чому ти мене залишив? Я кличу тебе, кличу і не чую відповіді. Одні кроки. Завжди кроки. Я навчився розрізняти їх, як інші розрізняють спів птахів. Кроки закоханих неспішні та синхронні. У престарих повільні, так ніби вони тягнуть за собою все прожите життя. У собак все залежить від розміру, віку і чи встигли вони справити нужду, однак, як правило, бігають з цікавістю і ніби вперше. У лисиць крок обережний. Біг спринтерів суцільний компресійний, латентний ексгібіціонізм з ендорфінами. Кроки часу і єдинорогів лунають, наче стукіт крапель, якби вони не падали, а підіймалися вгору, назад у височінь до абсолютної тиші… Ти мене взагалі чуєш? (Пауза.) Я хочу висловити тобі дяку (Пауза.) за все, що у мене є, і за все, чого я не маю!
ЕЛ
Будь ласка. Ти дурень, проте я тебе люблю.
ЖЕБРАК
Я знаю.
ЕЛ
Хліба візьмеш?
(Жебрак, втративши цікавість до розмови, йде).
ЕЛ
(до Саймона)
Один з найрозумніших дурнів, з якими мені доводилося коли-небудь спілкуватися. Закінчив у 90-х бакалаврат з філософії та теології. Був кращим випускником на своєму потоці. Йому пророкували велике майбутнє. А потім він зник.
САЙМОН
Чому?
ЕЛ
Ну, я ж кажу. Він один з найрозумніших.
(Затемнення).
СЦЕНА VII
На годиннику скількись годин. Більше, ніж було в попередній сцені.
САЙМОН
Послухай, Ел. Звичайно, це не моя справа. Ти Бос, але три клієнти за півдня — це несерйозно. Треба звалювати звідси.
ЕЛ
Кожна душа цінна Господу… Так, ти правий. Закривай. Подивимося, хто там на Саут-Бенк.
(Саймон вимикає гриль, фритюрницю і нагрівач. Зливає окріп з парової ванни в раковину. Знімає рукавички, складає залишки булочок в контейнер. Залишки соусів щільно закриває. Протирає стільницю. Опускає віконниці. Обходить кіоск, киває самому собі, повертається і замикає за собою двері).
САЙМОН
Готово. Всі системи в нормі.
ЕЛ
Поїхали!
(Чути гул. Гул зростає. З-під основи кіоску вириваються білі клуби сухого диму. Гул посилюється. «Гурме-гриль» з тремтінням відривається від землі і, оповитий білими хмарами, злітає в небо. Кіоск зникає. Дим поступово розсіюється).
КІНЕЦЬ.
