“Там де превалюють емоції – істина випаровується!” – (Народна мудрість.)
Поняття конфлікту на театрі визначає свідомість творця: якщо точкою відліку є єдність протилежностей, – тоді процес перетворюється на забаву-пізнання…
Але, якщо метою є якась (чи чиясь) суб’єктивна першість…. ! – Ото театр!!!
Театр “ВЕЛИКИХ” Лицедіїв!!! Де чорне легко стає білим, де сила конфлікту перетворюється на ненависть, і причиною цієї ненависті може бути будь-яке слово: “не наш”, “сіоніст”, “бандерівець”, “американець”,”євро,”гей”, “фашист”.
Значення цих слів ніякої ролі не відіграє – головне градус пережитих емоцій!!! Насиченість ненависті!!! Пост-совковий театр і “говорящі голови”.
Виставу дають фокусники, у чиїх циліндрах щезають мільярди, маєтки, заводи…
А мінімальні зарплати чи злидарські пенсії перетворюються на “покращення”, “соціальний” бюджет…
Але зате яке насичене емоційне життя!!! Реальний тобі совковий серіал.
“Правда не втече,- а життя змарнувати можна.” – (Федір Достоєвський.)
Володимир Кучинський, режисер, художній керівник Львівського театру імені Леся Курбаса.
Повідомлення зі сторінки у Фейсбуку
