Дивовижно, але протягом більш ніж 100 минулих років правила хорошого тону практично не змінилися.

Поняття слова “джентльмен” змінювалося і розвивалося з часом, пройшовши шлях від означення представника вищого стану до просто добре вихованої, врівноваженої і незворушної людини, що дотримується певних правил поведінки.

І, зрозуміло, головною відмінною рисою джентльмена були не одяг і капелюх, а суворе дотримання принципів, так званого “кодексу джентльмена”.

Представляємо основні правили спілкування для джентльменів, які вперше були опубліковані 1875 року в  книзі  “The Gentleman’s Guide to Etiquette and Manual of Politeness“, написаній автором Cecil B. Hartley.

Ледь чи не всі правила поведінки джентльмена залишаються актуальними й сьогодні. Поводьмося ж і надалі як виховані люди.

Верхом невихованості є відволікання під час розмови на свій годинник, люльку чи записник. Навіть якщо ви втомилися і вам нудно, не показуйте цього.

Ніколи не переривайте того, хто говорить. Навіть просте уточнення помилкової дати може виявитися неввічливим, якщо вас про те ніхто не просив. Ще гірше закінчувати за людину її думку або покваплювати її будь-яким чином. Дослухайте до кінця анекдот або розповідь, навіть якщо ви вже чули їх раніше.

Ніколи не намагайтесь довести свою правоту за допомогою підвищення голосу, зарозумілості або принизливого звертання. Будьте завжди люб’язні та відверті, вільні від будь-якого диктаторства.

Ніколи, якщо, зрозуміло, вас не просили цього зробити, не говоріть про ваш власний бізнес або фах серед людей. Взагалі поменше приділяйте уваги власній персоні.

Джентльмен, що володіє справжнім інтелектом і культурою, як правило, є скромним. Він може відчувати, перебуваючи у товаристві звичайних людей, що в інтелектуальному плані він є вищим за оточуючих, але він не прагнутиме показати свою перевагу над ними. Він не прагнутиме піднімати тем, з яких співбесідники не володіють відповідними знаннями. Усе, що він говорить, завжди лунає ввічливо і шанобливо стосовно почуттів і думок інших людей.

Не менше важливим, ніж уміння добре говорити, є вміння з цікавістю слухати. Саме воно перетворює людину на чудового співрозмовника і відрізняє людину з пристойного суспільства.

Ніколи не слухайте розмови двох осіб, яка не призначена для вас. Якщо вони розташовані так близько, що ви не можете не чути їхньої бесіди, ви можете дотримуючись пристойності просто перейти на інше місце.

Прагніть говорити, наскільки це можливо, коротко і у справі. Уникайте тривалих розумувань і зауважень, що не стосуються теми розмови.

Якщо ви сприймаєте лестощі, то ви повинні також відкрити ворота дурості та надмірній зарозумілості.

Навіть якщо ви впевнені, що ваш опонент цілковито не має рації, продовжуйте дискусію спокійно, висловлюйте аргументи і контраргументи не переходячи на особистості. Якщо ви бачите, що співбесідник залишається непохитним у своїх помилках, то вправно змініть тему, залишаючи йому можливість зберегти власне обличчя, а вам уникнути гніву та роздратування.

Дотримуйтесь, якщо бажаєте, власних стійких політичних переконань. Але не виявляйте їх за будь-якої можливості й, у жодному разі, не змушуйте інших людей погоджуватися з вами. Вислуховуйте спокійно інші думки і не підтримуйте запеклих суперечок. Нехай ваш співрозмовник подумає, що ви є поганим політиком, але не дайте йому приводу засумніватися, що ви є джентльменом.

Говорячи про своїх друзів, не порівнюйте їх одного з іншим. Розповідайте про достоїнства кожного з них, але не намагайтесь підсилити переваги однієї людини за рахунок зіставлення з недоліками іншої.

Уникайте в розмові будь-яких тем, що можуть шкодити відсутнім людям. Джентльмен ніколи нікого не обмовлятиме та не слухатиме наклепів.

Навіть дотепна людина втомлює і виглядає невихованою, коли вона намагається повністю поглинути увагу усієї компанії.

Уникайте надмірного вживання цитат і думок великих людей. Як приправи до їжі, вони здатні прикрасити бесіду, але їхня надмірна кількість лише зіпсує страву.

Уникайте педантизму. Це ознака не інтелекту, а глупства.

Розмовляйте рідною мовою коректно, в той же час не будьте дуже великим прибічником формальної правильності висловів.

Ніколи не робіть зауважень іншим людям, якщо вони допускають помилки у своїй мові. Звернути увагу словом або іншою дією на такі помилки співрозмовника є ознакою невихованості.

Якщо ви фахівець або вчений, уникайте вживання технічних термінів. Це є поганим смаком, тому що багато людей їх просто не зрозуміють. Одначе, якщо ви випадково вимовили таке слово або речення, ще більшою помилкою буде одразу ж кинутися пояснювати його значення. Ніхто не дякуватиме вам за таке підкреслення їхнього власного неуцтва.

Ніколи не прагніть відігравати у компанії роль блазня, тому що дуже швидко ви набудете слави “смішної людини” для вечірок. Ця роль є неприпустимою для справжнього джентльмена. Прагніть того, щоб ваші співрозмовники сміялися разом з вами, але не з вас.

Уникайте хвастощів. Говорити про свої гроші, зв’язки, можливості є дуже поганим смаком. Так само не можна пишатися вашою близькістю з видатними людьми, навіть якщо вона має місце. Постійне підкреслення “мій друг, губернатор Х”, або “мій близький знайомий, президент Y” є пихатістю і просто недопустиме.

Не прагніть додати до свого образу зайвої глибини й витонченості, зневажливо відмовляючись від веселих бесід, жартів і розваг. Прагніть діяти відповідно до вимог суспільства, у якому ви перебуваєте, якщо лише це не суперечить іншим правилам джентльмена.

Є цілковитим нахабством, непристойністю і безглуздям вставляння до своєї мови цитат, виразів і термінів іноземною мовою.

Якщо ви відчуваєте, що починаєте злоститися під час розмови, то або зверніться до іншої теми, або замовкніть. Бо у розпалі пристрасті ви можете виголосити такі слова, яких би ви ніколи не вживали у спокійному стані духу, і за які ви потім гірко каятиметесь.

“Ніколи не говоріть про вірьовку в домі повішеного”  —  це хоч і грубувате, але вірне народне прислів’я. Ретельно уникайте тем, які можуть бути особистими для співрозмовника, не втручайтесь у чужі родинні справи. Не прагніть обговорювати чужих таємниць, але якщо вам їх усе ж довірили, то розглядайте це як дуже велику пошану й ніколи не передавайте своїх знань третій особі.

Хоча подорожі й сприяють розвитку розуму і світогляду джентльмена, усе ж не варто за кожної можливості вставляти фрази: “коли я був у Парижі…”, “в Італії цього не вдягають…” чи подібних зауважень.

Уникайте пліток. Це і в жінці виглядає огидно, але для чоловіка таке є цілковито неприйнятним.

Переклад з російської за публікацією на сайті “Adme.ua” здійснив Володимир Сердюк